
Дякуємо за участь у конкурсі!

Згадаємо, як це було у минулому році.

Загальне фото після святкування з архіву кафедри.

Студенти зі своїм тортом - переможцем в номінації.
2020
День ГІС. Якщо при згадці цього свята ваше серце сповнюється гордістю, на обличчі з'являється посмішка і свербить ніс в очікуванні... Ви точно знаєте, що це за дата! День ГІС - це міжнародний день геоінформаційних систем. Щороку, в середу третього тижня листопада, більш ніж в 80 країнах розробники і користувачі ГІС-технологій об'єднуються для проведення наукових та святкових заходів: демонструють можливості, що відкриваються геоінформаційними системами, проводять відкриті уроки, організують семінари та презентації, присвячені ГІС.
В цьому році, з відомих всім обставин, кафедра Геоінформаційних систем та технологій долучається до святкування у онлайн форматі. Креативні та кмітливі студенти кафедри організували для всіх бажаючих конкурс! Головною умовою для учасників було створити відео ролик на тему "Життя на карантині". Ознайомитися з конкурсними роботами участників та проголосувати за найбільш життевий ролик можна на YouTube каналі KhaiGIS. Достатньо всього лише залишити один коментар під відео з порядковим номером учасника:
1. Марія Дубова - 415 группа.
2. Ольховський Роман - 442 группа.
3. Вікторія Туз - 432 группа.
4. Олександра Воронкіна - 442 группа.
5. Марія Долматова - 432 группа.
Результати голосування будуть відомі після 20.11 у Instagram кафедри 407 - khaigis. Хай щастить!
Ну і на останок, хочемо ще раз привітати всіх хто знає, чим відрізняється нівелір від тахеометра, еліпс від геоїда, меридіани від паралелей, широта від довготи, лазерний сканер від лазерного принтера, мінерал від мінералки, Атлантичний океан від Атлантиди, Південний полюс від Північного, pulkovo 1942 від wgs84, дігітайзер від планшета , безпілотник від беспілотчіка і багато іншого по темі. Ми одна велика професійна родина! Зі святом! Добре всім поїсти тортики, всім міцного здоров'я і гарного настрою! Ура!!
Відео від наших студентів на тему "Життя на карантині".

Студенти нашої кафедри освоюють управління дроном.

Дрон DJI Phantom, з яким працювали наші студенти.

Знімок з польоту дрона.

Ортофотоплан, отриманий в процесі обробки знімків з дрона, зроблених нашими студентами на парах.

3D модель, отримана в процесі обробки знімків з дрона.
2020
25.09.2020 були проведені заняття з аерофотозйомки за допомогою БПЛА у 4 курсу 407 Кафедри. Студенти навчилися готувати дрон до зйомки, вибирати і встановлювати маршрут, спробували керувати апаратом в режимі вільного польоту, проводити фотозйомку об'єктів і відправляти дрон на посадку.
Результатом программної постобробки ортофотозйомки є прів'язаний ортофотоплан зі значеннями висот, за допомогою якого можна буде надалі вирішувати безліч цікавих геоінформаційних задач. Кожний студент 4 курсу отримав свою ділянку для обробки та виконує розділ курсової роботи.
Білгородське шосе, Лісопарк і бюст Жуковського з висоти пташиного польоту. Харків, Україна
Керівництво з процесу створення ортофотоплану (DJI Phantom4 + GNSS приймач EPSKit Star) в Agisoft PhotoScan. Автор: Олександр Ігорович Борисенко


На обговоренні головних засад проекту були присутніми: ректор ХАІ Микола Нечипорук, проректор з наукової роботи Володимир Павліков, представник ХОДА Вікторія Репіна, завідувач кафедри геоінформаційних технологій та космічного моніторингу Землі Станіслав Горелик.

Пропонуємо до вашої уваги змістовні фрагменти виступів ведучіх спікерів, які прозвучали на робочій зустрічі з обговорення Проекту Угоди про створення кластера «Регіональний центр космічного моніторингу Землі ”Слобожанщина”».

Микола Нечипорук: Ініціатива створення кластера «Регіональний центр космічного моніторингу Землі “Слобожанщина”» — це ініціатива ХАІ. Подібні центри існують у Житомирській, Одеській та інших областях, тому ми мусимо наздоганяти й перевершувати вже наявні результати, адже маємо більший потенціал.

Ми надіслали листи з пропозиціями про кооперацію до різних інстанцій, зокрема до місцевих органів влади. Зауважу, що нещодавно ми зустрічалися в Києві з головою Державного космічного агентства України Володимиром Усовим, який має великий інтерес до цього проекту й обіцяв допомагати з реалізацією.

Володимир Павліков (проректор з наукової роботи): Чому для кластера було вибрано матеріально-технічну базу ХАІ? Тому що в нашому університеті є три відповідних наукових напрями.


ХАІ має власний невеликий центр прийому інформації. Сьогодні ми працюємо над зображеннями низької роздільної здатності зі супутників, десь близько 1 км2. Але навіть за таких умов ми можемо вирішувати глобальні завдання.

Станіслав Горелик, завідувач кафедри геоінформаційних технологій та космічного моніторингу Землі.

Майже всі викладачі нашої кафедри – кандидати й доктори наук, і цікавим є факт: наші фахівці здобували базову освіту за різними спеціальностями. Один вивчав радіоелектроніку, інший – метеорологію, а хтось – геодезію. Такий широкий спектр компетенцій дає змогу проводити різнорідні наукові дослідження

Фундаментальною працею приблизно 5–7-річної давнини був космічний моніторинг забруднення Чорного й Азовського морів спільно з київськими експертами.

Є досить незвичний напрям діяльності… Наприклад ми взяли на «комерційний» розгляд район Салтівки й визначили, де раціонально відкривати власний магазин! Для цього провели аналіз буденного маршруту людей, найбільш відвідуваних зон і завдяки комп’ютерним розрахункам отримали певні результати.

2020
З метою розвитку Слобожанського регіону України за напрямами космічних технологій та геоінформаційних систем органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, регіональними організаціями, закладами вищої освіти й науковими установами було прийнято рішення про створення науково-практичного кластера «Центр космічного моніторингу Землі "Слобожанщина"» на базі Нціонального аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут». Згідно з цим 9 жовтня в конференц-залі головного корпусу нашого університету відбулася попередня організаційна зустріч.
На зустрічі були також Олександр Зойченко (ДП ЗАО «НДІ Радіотехнічних вимірювань»), Анатолій Полупан (завідувач лабораторії нових інформаційних технологій НДІ лісового господарства та агромеліорації), Валерій Коляда (завідувач лабораторії охорони грунтів від ерозії Інституту ґрунтознавства і агрохімії), Віталій Жук (завідуючий сектором управління водними ресурсами ХОДА), Андрій Ізмайлов (заступник директора департаменту агропромислового розвитку ХОДА), Дмитро Топчій (заступник начальника управління департаменту екології та природних ресурсів ХОДА), Юрій Перекупський (заступник директора ТОВ «GIS LAND» і Борис Баронін (ТОВ «Сабо Макрос»). Український науково-дослідний інститут екологічних проблем представляли заступник директора Олена Дмітрєва, керівник відділу міжнародної співпраці Наталія Цапко та завідувач відділу Борис Цапко.
Про перший з них, де проводяться роботи з оброблення оптичних знімків, аналізу динаміки розвитку катастроф і розроблення математичних моделей для їх прогнозування, про що детальніше розповість Станіслав Ігоревич — завідувач кафедри 407 ХАІ.
Другий науковий напрям – цифрове оброблення і фільтрація зображень. Ця школа ХАІ є досить відомою не тільки в Україні, але й у світі, а наші вчені, які впровадили низку галузевих стандартів, є одними з найбільш цитованих.
Третій напрям – оброблення радіолокаційної інформації. На нашій 501 кафедрі накоплено значні компетенції і по цьому питанню.
Отже, тепер про нашу діяльність. Багато працюємо над вирішенням екологічних проблем. Ми брали участь в українсько-польській конференції у Львові, де обговорювали питання забруднення прикордонних територій, а саме басейну Західного Бугу, джерела водозабезпечення Варшави й багатьох інших польських міст. Наші науковці, оперуючи дешифрованими даними космічних знімків, демонстрували багатофакторну модель, а саме розповідали про незаконні звалища, населені пункти без каналізації, потенційні зони затоплення під час паводків тощо.
Деякі викладачі сьогодні моніторять стан сільськогосподарських угідь, аналізують урожайність, відстежують активність комах-шкідників. Слід зауважити, що до роботи долучаються й студенти, які публікуються в наукових журналах і виступають на конференціях.
Одна зі студентських робіт заслуговує на окрему увагу. У зимовий період на похилих дахах будинків утворюються бурульки, які становлять певну загрозу для пішоходів. Студенти створили сучасну геоінформаційну систему в мобільному додатку, яка дає змогу оперативно надсилати дані про місце виявлення і прокладати маршрут для умовної бригади «ліквідаторів загрози».
Стосовно створення кластера: особисто я радий цьому проекту. Сподіваюся, що вийде ефективно об’єднати зусилля університетів, організацій і підприємств і вирішити в короткі терміни першочергові завдання».
Вікторія Репіна, радник губернатора ХОДА:
«Я висловлюю вдячність від імені голови Харківської обласної державної адміністрації Олексія Кучера, заступника голови Євгена Грицкова й від себе особисто всім тим, хто сприяє створенню науково-практичного кластера. Цей проект чудово поєднується з ідеєю діджиталізації в країні, у якій зацікавлений президент України.
Масштабна взаємодія дасть змогу ХАІ та іншим закладам вищої освіти розвиватися в науковому напрямі, аграрним підприємствам – у господарчій діяльності, а органам державної влади – в інформаційному полі. Сподіваємося, що сучасні технології заощадять чимало фінансових ресурсів і часу.
Я як випускниця цього університету пишаюся тим фактом, що проект вирішили запустити на його базі. Запевняю, що з боку ХОДА буде максимальна підтримка»
Автор статті: Сергій Ружинський
Стаття: https://telegra.ph/Obgovorennya-proektu-ugodi-pro-stvorennya-klastera-Regіonalnij-centr-kosmіchnogo-monіtoringu-Zemlі-Slobozhanshchina-10-12
2020
22 липня в Національному аерокосмічному університеті, спільно з національним центром управління та випробувань космічних засобів, на базі кафедри 407 було проведено науково-практичний семінар з організації космічного моніторингу Землі в Слобожанському регіоні за даними ДЗЗ. Метою семінару було обговорення перспективних напрямків розвитку ДЗЗ в Україні та визначення вектору досліджень в Слобожанському регіоні.
Національний центр управління та випробувань космічних засобів — це цілісний науково-технічний комплекс у системі основних інструментів реалізації Загальнодержавної космічної програми України. Його основна задача- це завершення всієї ланки космічної діяльності: починаючи від створення орбітальних та наземних космічних засобів у співпраці з науковими установами та підприємствами, та завершуючи тематичною обробкою даних дистанційного зондування Землі.
2020
17.06.2020 представники нашої кафедри завітали до наземної станції прийому даних дистанційного зондування Землі для обміну актуальною інформацією та досвідом щодо отримання, обробки та зберігання даних дистанційного зондування Землі та подальшої їх передачі.